Bokmålsordboka
slegge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slegge | slegger | slegga | har slegga | slegg! |
| slegget | har slegget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slegga + іменник | slegga + іменник | den/det slegga + іменник | slegga + іменник | sleggende |
| slegget + іменник | slegget + іменник | den/det sleggede + іменник | sleggede + іменник | |
| den/det sleggete + іменник | sleggete + іменник | |||
Значення та вживання
slå, hamre med slegge