Bokmålsordboka
slamme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slamme | slammer | slamma | har slamma | slam! |
| slammet | har slammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slamma + іменник | slamma + іменник | den/det slamma + іменник | slamma + іменник | slammende |
| slammet + іменник | slammet + іменник | den/det slammede + іменник | slammede + іменник | |
| den/det slammete + іменник | slammete + іменник | |||
Значення та вживання
- avsette eller avleire slam (1)
Приклад
- jordpartikler slammer rørene
- skvette, smøre velling av mørtel på mur;jamfør slemme (2)