Bokmålsordboka
beruse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beruse | beruser | berusa | har berusa | berus! |
| beruset | har beruset | |||
| beruste | har berust |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| berusa + іменник | berusa + іменник | den/det berusa + іменник | berusa + іменник | berusende |
| beruset + іменник | beruset + іменник | den/det berusede + іменник | berusede + іменник | |
| den/det berusete + іменник | berusete + іменник | |||
| berust + іменник | berust + іменник | den/det beruste + іменник | beruste + іменник | |