Bokmålsordboka
slafse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slafse | slafser | slafsa | har slafsa | slafs! |
| slafset | har slafset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slafsa + іменник | slafsa + іменник | den/det slafsa + іменник | slafsa + іменник | slafsende |
| slafset + іменник | slafset + іменник | den/det slafsede + іменник | slafsede + іменник | |
| den/det slafsete + іменник | slafsete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
- ete grådig og støyende;smatte, slurpe
Приклад
- slafse i seg maten
Приклад
- slafse arbeidet fra seg
- rote med eller i væte;