Bokmålsordboka
skynde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skynde | skynder | skyndet | har skyndet | skynd! |
| skyndte | har skyndt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skyndet + іменник | skyndet + іменник | den/det skyndede + іменник | skyndede + іменник | skyndende |
| den/det skyndete + іменник | skyndete + іменник | |||
| skyndt + іменник | skyndt + іменник | den/det skyndte + іменник | skyndte + іменник | |
Походження
norrønt skunda, skyndaЗначення та вживання
bevege seg raskere
Приклад
- vi skynder videre med raske skritt
Фіксовані вирази
- skynde framfå noe til å skje tidligere enn planlagt;
jamfør framskynde - skynde påsette opp farten på;
jamfør påskynde - skynde segkomme seg raskt av gårde eller i gang med noe;
være snar- hun ville rekke det hvis hun skyndte seg