Bokmålsordboka
beriktige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beriktige | beriktiger | beriktiga | har beriktiga | beriktig! |
| beriktiget | har beriktiget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beriktiga + іменник | beriktiga + іменник | den/det beriktiga + іменник | beriktiga + іменник | beriktigende |
| beriktiget + іменник | beriktiget + іменник | den/det beriktigede + іменник | beriktigede + іменник | |
| den/det beriktigete + іменник | beriktigete + іменник | |||