Bokmålsordboka
skule
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skule | skuler | skulte | har skult | skul! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skult + іменник | skult + іменник | den/det skulte + іменник | skulte + іменник | skulende |
Походження
kanskje av lavtysk schulen ‘lure’Значення та вживання
se, skotte med senkede bryn
Приклад
- skule omkring seg
- brukt som adjektiv:
- skulende blikk