Bokmålsordboka
skufle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skufle | skufler | skufla | har skufla | skufl!skufle! |
| skuflet | har skuflet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skufla + іменник | skufla + іменник | den/det skufla + іменник | skufla + іменник | skuflende |
| skuflet + іменник | skuflet + іменник | den/det skuflede + іменник | skuflede + іменник | |
| den/det skuflete + іменник | skuflete + іменник | |||
Походження
av lavtysk schuffelenЗначення та вживання
- måke med skuffel
Приклад
- skufle snø
- øse, kaste
Приклад
- skufle mel med hånden;
- skufle i seg maten
Фіксовані вирази
- skufle til segkare til seg