Bokmålsordboka
skuffe 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skuffe | skuffer | skuffa | har skuffa | skuff! |
| skuffet | har skuffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skuffa + іменник | skuffa + іменник | den/det skuffa + іменник | skuffa + іменник | skuffende |
| skuffet + іменник | skuffet + іменник | den/det skuffede + іменник | skuffede + іменник | |
| den/det skuffete + іменник | skuffete + іменник | |||
Походження
av lavtysk schoven ‘bedra’Значення та вживання
ikke oppfylle håp eller forventning
Приклад
- bli skuffet over noe;
- han skuffer sjelden