Bokmålsordboka
skjelme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjelme | skjelmer | skjelma | har skjelma | skjelm! |
| skjelmet | har skjelmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjelma + іменник | skjelma + іменник | den/det skjelma + іменник | skjelma + іменник | skjelmende |
| skjelmet + іменник | skjelmet + іменник | den/det skjelmede + іменник | skjelmede + іменник | |
| den/det skjelmete + іменник | skjelmete + іменник | |||
Значення та вживання
sette belg
Приклад
- ertene skjelmer