Bokmålsordboka
skeivle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skeivle | skeivler | skeivla | har skeivla | skeivl!skeivle! |
| skeivlet | har skeivlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skeivla + іменник | skeivla + іменник | den/det skeivla + іменник | skeivla + іменник | skeivlende |
| skeivlet + іменник | skeivlet + іменник | den/det skeivlede + іменник | skeivlede + іменник | |
| den/det skeivlete + іменник | skeivlete + іменник | |||
Значення та вживання
- bringe i ulage
- gå skjevt og slenget
Приклад
- skeivle bortover veien