Bokmålsordboka
skattlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skattlegge | skattlegger | skattla | har skattlagt | skattlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skattlagt + іменник | skattlagt + іменник | den/det skattlagte + іменник | skattlagte + іменник | skattleggende |
Значення та вживання
legge til grunn for skatteligningen;
Приклад
- alt en tjener, blir skattlagt
- brukt som adjektiv:
- skattlagt inntekt