Bokmålsordboka
skamslå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skamslå | skamslår | skamslo | har skamslått | skamslå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skamslått + іменник | skamslått + іменник | den/det skamslåtte + іменник | skamslåtte + іменник | skamslående |
Значення та вживання
slå fordervet;
gi kraftig juling
Приклад
- bli skamslått i et slagsmål
Фіксовані вирази
- skamslå segslå seg kraftig
- hun falt ned trappa og skamslo seg