Bokmålsordboka
skalle 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skalle | skaller | skalla | har skalla | skall! |
| skallet | har skallet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skalla + іменник | skalla + іменник | den/det skalla + іменник | skalla + іменник | skallende |
| skallet + іменник | skallet + іменник | den/det skallede + іменник | skallede + іменник | |
| den/det skallete + іменник | skallete + іменник | |||
Походження
av skalle (1Значення та вживання
støte med pannen;
jamfør springskalle
Приклад
- skalle noen i ansiktet;
- jeg skallet ballen i mål