Bokmålsordboka
bemektige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bemektige | bemektiger | bemektiga | har bemektiga | bemektig! |
| bemektiget | har bemektiget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bemektiga + іменник | bemektiga + іменник | den/det bemektiga + іменник | bemektiga + іменник | bemektigende |
| bemektiget + іменник | bemektiget + іменник | den/det bemektigede + іменник | bemektigede + іменник | |
| den/det bemektigete + іменник | bemektigete + іменник | |||
Вимова
bemekˊtigeПоходження
fra tyskФіксовані вирази
- bemektige segta i besittelse, okkupere, tilvende seg