Bokmålsordboka
belåne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å belåne | belåner | belånte | har belånt | belån! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| belånt + іменник | belånt + іменник | den/det belånte + іменник | belånte + іменник | belånende |
Вимова
belåˊneЗначення та вживання
låne på (mot pant (2, 1))
Приклад
- eiendommen er sterkt belånt