Bokmålsordboka
sjoge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjoge | sjoger | sjoga | har sjoga | sjog! |
| sjoget | har sjoget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjoga + іменник | sjoga + іменник | den/det sjoga + іменник | sjoga + іменник | sjogende |
| sjoget + іменник | sjoget + іменник | den/det sjogede + іменник | sjogede + іменник | |
| den/det sjogete + іменник | sjogete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
gi en susende lyd;
suse, bruse
Приклад
- elva sjoget nede i dalen