Bokmålsordboka
sjikanere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjikanere | sjikanerer | sjikanerte | har sjikanert | sjikaner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjikanert + іменник | sjikanert + іменник | den/det sjikanerte + іменник | sjikanerte + іменник | sjikanerende |
Значення та вживання
utsette for sjikane (1);
Приклад
- bli sjikanert av kollegene sine