Bokmålsordboka
belme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å belme | belmer | belma | har belma | belm! |
| belmet | har belmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| belma + іменник | belma + іменник | den/det belma + іменник | belma + іменник | belmende |
| belmet + іменник | belmet + іменник | den/det belmede + іменник | belmede + іменник | |
| den/det belmete + іменник | belmete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- belme i seg