Bokmålsordboka
sjaue
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjaue | sjauer | sjaua | har sjaua | sjau! |
| sjauet | har sjauet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjaua + іменник | sjaua + іменник | den/det sjaua + іменник | sjaua + іменник | sjauende |
| sjauet + іменник | sjauet + іменник | den/det sjauede + іменник | sjauede + іменник | |
| den/det sjauete + іменник | sjauete + іменник | |||
Значення та вживання
- arbeide hardt;kave (med å flytte på noe)
Приклад
- de sjauet på brygga
- bråke, larme, ståke