Bokmålsordboka
sjanse 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjanse | sjanser | sjansa | har sjansa | sjans! |
| sjanset | har sjanset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjansa + іменник | sjansa + іменник | den/det sjansa + іменник | sjansa + іменник | sjansende |
| sjanset + іменник | sjanset + іменник | den/det sjansede + іменник | sjansede + іменник | |
| den/det sjansete + іменник | sjansete + іменник | |||
Значення та вживання
ta en sjanse;
våge
Приклад
- han sjanset og tapte;
- hun sjanser på at det vil ordne seg