Bokmålsordboka
sjakle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjakle | sjakler | sjakla | har sjakla | sjakl!sjakle! |
| sjaklet | har sjaklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjakla + іменник | sjakla + іменник | den/det sjakla + іменник | sjakla + іменник | sjaklende |
| sjaklet + іменник | sjaklet + іменник | den/det sjaklede + іменник | sjaklede + іменник | |
| den/det sjaklete + іменник | sjaklete + іменник | |||
Походження
engelsk schackleЗначення та вживання
skjøte med sjakkel
Приклад
- sjakle inn;
- sjakle sammen
Фіксовані вирази
- sjakle ut
- løse noe som er skjøtt med sjakkel
- skifte ut, kassere