Bokmålsordboka
siselere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å siselere | siselerer | siselerte | har siselert | siseler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| siselert + іменник | siselert + іменник | den/det siselerte + іменник | siselerte + іменник | siselerende |
Походження
fra fransk av ciseau ‘meisel’Значення та вживання
bearbeide overflaten av metallgjenstander for å få fram dekorative detaljer