Bokmålsordboka
sirlig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| sirlig | sirlig | sirlige | sirlige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| sirligere | sirligst | sirligste |
Походження
fra tysk; av sir (1 opprinnelig ‘pyntelig, med sans for det pyntelige’Значення та вживання
som er gjort med omtanke og svært nøyaktig;
pertentlig, ordentlig, elegant
Приклад
- en sirlig håndskrift