Bokmålsordboka
sikle 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sikle | sikler | sikla | har sikla | sikl!sikle! |
| siklet | har siklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sikla + іменник | sikla + іменник | den/det sikla + іменник | sikla + іменник | siklende |
| siklet + іменник | siklet + іменник | den/det siklede + іменник | siklede + іменник | |
| den/det siklete + іменник | siklete + іменник | |||
Походження
av sikeЗначення та вживання
- renne med svak lyd;
Приклад
- det siklet og rant nedenfor breen
- slippe spytt ut av munnviken
Приклад
- han sikler i skjegget
- i overført betydning: ha lyst på
Приклад
- sikle på noe;
- de siklet etter den største hyttetomten