Bokmålsordboka
sikkerhetsklarere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sikkerhetsklarere | sikkerhetsklarerer | sikkerhetsklarerte | har sikkerhetsklarert | sikkerhetsklarer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sikkerhetsklarert + іменник | sikkerhetsklarert + іменник | den/det sikkerhetsklarerte + іменник | sikkerhetsklarerte + іменник | sikkerhetsklarerende |
Значення та вживання
granske og godkjenne en person før hen får adgang til hemmelige opplysninger eller til å utføre et bestemt arbeid;
jamfør klarere (3)
Приклад
- sikkerhetsklarere personer som skal arbeide i Forsvaret