Bokmålsordboka
signalere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å signalere | signalerer | signalerte | har signalert | signaler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| signalert + іменник | signalert + іменник | den/det signalerte + іменник | signalerte + іменник | signalerende |
Походження
fra fransk; jamfør signalЗначення та вживання
Приклад
- spilleren signalerer at han vil bytte;
- regjeringen signalerer nye tiltak