Bokmålsordboka
sentre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sentre | sentrer | sentra | har sentra | sentr!sentre! |
| sentret | har sentret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sentra + іменник | sentra + іменник | den/det sentra + іменник | sentra + іменник | sentrende |
| sentret + іменник | sentret + іменник | den/det sentrede + іменник | sentrede + іменник | |
| den/det sentrete + іменник | sentrete + іменник | |||
Походження
fra engelsk, av centre ‘sentrum’Значення та вживання
i lagspill, for eksempel fotball: sende ballen (eller pucken) til en medspiller, særlig fra en av sidene inn mot midten av banen;
jamfør passe (6