Bokmålsordboka
sementere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sementere | sementerer | sementerte | har sementert | sementer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sementert + іменник | sementert + іменник | den/det sementerte + іменник | sementerte + іменник | sementerende |
Значення та вживання
- belegge, dekke eller feste med sement;lage av sement
Приклад
- sementere en steinmur
- i overført betydning: forhindre forandring
Приклад
- sementere utviklingen