Bokmålsordboka
selvstyrt, sjølstyrt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| selvstyrt | selvstyrt | selvstyrte | selvstyrte |
| sjølstyrt | sjølstyrt | sjølstyrte | sjølstyrte |
Значення та вживання
- som bestemmer over seg selv
Приклад
- en selvstyrt stat
- som er utstyrt med automatisk styring
Приклад
- fartøyet er selvstyrt