Bokmålsordboka
selvmotsigende, sjølmotsigende
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| selvmotsigende | selvmotsigende | selvmotsigende | selvmotsigende |
| sjølmotsigende | sjølmotsigende | sjølmotsigende | sjølmotsigende |
Значення та вживання
som motsier seg selv;
som innbyrdes ikke lar seg forene
Приклад
- de kom med selvmotsigende påstander