Bokmålsordboka
selvbedt, sjølbedt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| selvbedt | selvbedt | selvbedte | selvbedte |
| sjølbedt | sjølbedt | sjølbedte | sjølbedte |
Значення та вживання
- som ikke er innbedt, men som kommer likevel
Приклад
- en selvbedt gjest
Приклад
- hun gjorde det selvbedt