Bokmålsordboka
selvbebreidelse, sjølbebreidelse
іменник чоловічий
selvbebreiding, sjølbebreiding
іменник жіночий або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en selvbebreidelse | selvbebreidelsen | selvbebreidelser | selvbebreidelsene |
| en selvbebreiding | selvbebreidingen | selvbebreidinger | selvbebreidingene | |
| en sjølbebreidelse | sjølbebreidelsen | sjølbebreidelser | sjølbebreidelsene | |
| en sjølbebreiding | sjølbebreidingen | sjølbebreidinger | sjølbebreidingene | |
| жіночий | ei/en selvbebreiding | selvbebreidinga | selvbebreidinger | selvbebreidingene |
| ei/en sjølbebreiding | sjølbebreidinga | sjølbebreidinger | sjølbebreidingene | |
Значення та вживання
anklage som en retter mot seg selv
Приклад
- være nedtynget av anger og selvbebreidelse