Bokmålsordboka
beinløs, beinlaus, benløs
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| beinlaus | beinlaust | beinlause | beinlause |
| beinløs | beinløst | beinløse | beinløse |
| benløs | benløst | benløse | benløse |
Значення та вживання
- uten bein (1, 1)
Приклад
- beinløs skinke
- som ikke har bein (1, 4)
Приклад
- en beinløs krigsveteran
Фіксовані вирази
- beinløse fuglermatrett av kjøttdeig med fyll
- Even beinløsvinden