Bokmålsordboka
beine, bene
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beine | beiner | beina | har beina | bein! |
| beinet | har beinet | |||
| å bene | bener | bena | har bena | ben! |
| benet | har benet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beina + іменник | beina + іменник | den/det beina + іменник | beina + іменник | beinende |
| beinet + іменник | beinet + іменник | den/det beinede + іменник | beinede + іменник | |
| den/det beinete + іменник | beinete + іменник | |||
| bena + іменник | bena + іменник | den/det bena + іменник | bena + іменник | benende |
| benet + іменник | benet + іменник | den/det benede + іменник | benede + іменник | |
| den/det benete + іменник | benete + іменник | |||
Походження
av bein (1Значення та вживання
- bruke beina;løpe
Приклад
- de beinet opp bakken
- sparke kraftig, men planløst
Приклад
- hun fikk beinet ballen unna