Bokmålsordboka
sanere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sanere | sanerer | sanerte | har sanert | saner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sanert + іменник | sanert + іменник | den/det sanerte + іменник | sanerte + іменник | sanerende |
Походження
fra latin, av sanus ‘sunn’Значення та вживання
- få i stand ordnede forhold
Приклад
- sanere gjeld
- fornye og forbedre (ved å rive gammelt og bygge opp nytt)
Приклад
- sanere en bydel