Bokmålsordboka
sammenkrøket, sammenkrøkt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| sammenkrøket | sammenkrøket | sammenkrøkede | sammenkrøkede |
| sammenkrøkete | sammenkrøkete | ||
| sammenkrøkt | sammenkrøkt | sammenkrøkte | sammenkrøkte |
Значення та вживання
som er krøket sammen;
Приклад
- ligge sammenkrøket;
- en sammenkrøket bjørk