Bokmålsordboka
sammenholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sammenholde | sammenholder | sammenholdt | har sammenholdt | sammenhold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sammenholdt + іменник | sammenholdt + іменник | den/det sammenholdte + іменник | sammenholdte + іменник | sammenholdende |
Значення та вживання
holde sammen;
jamføre, sammenligne
Приклад
- sammenholde teori og praksis