Bokmålsordboka
samkjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å samkjøre | samkjører | samkjørte | har samkjørt | samkjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| samkjørt + іменник | samkjørt + іменник | den/det samkjørte + іменник | samkjørte + іменник | samkjørende |
Значення та вживання
Приклад
- kraftverkene i regionen samkjører;
- de er godt samkjørt
- brukt som adjektiv:
- samkjørte politiaksjoner