Bokmålsordboka
saluttere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å saluttere | salutterer | salutterte | har saluttert | salutter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| saluttert + іменник | saluttert + іменник | den/det salutterte + іменник | salutterte + іменник | salutterende |
Значення та вживання
skyte salutt
Приклад
- kanonene salutterte fra festningen