Bokmålsordboka
begjære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å begjære | begjærer | begjærte | har begjært | begjær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| begjært + іменник | begjært + іменник | den/det begjærte + іменник | begjærte + іменник | begjærende |