Bokmålsordboka
røyklegge, røklegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røklegge | røklegger | røkla | har røklagt | røklegg! |
| å røyklegge | røyklegger | røykla | har røyklagt | røyklegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røklagt + іменник | røklagt + іменник | den/det røklagte + іменник | røklagte + іменник | røkleggende |
| røyklagt + іменник | røyklagt + іменник | den/det røyklagte + іменник | røyklagte + іменник | røykleggende |
Значення та вживання
- skjule med et dekke av røyk
Приклад
- fienden røykla området
- i overført betydning: dekke over;skjule
Приклад
- partiet blir anklaget for å røyklegge debatten