Bokmålsordboka
røyke 2, røke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røke | røker | røkte | har røkt | røk! |
| å røyke | røyker | røyka | har røyka | røyk! |
| røykte | har røykt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røkt + іменник | røkt + іменник | den/det røkte + іменник | røkte + іменник | røkende |
| røyka + іменник | røyka + іменник | den/det røyka + іменник | røyka + іменник | røykende |
| røykt + іменник | røykt + іменник | den/det røykte + іменник | røykte + іменник | |
Походження
av røyke (1Значення та вживання
dampe på pipe, sigarett eller sigar
Приклад
- røyke hasj;
- han røykte pipe
Фіксовані вирази
- røyke som en skorsteinrøyke svært mye
- røyke ut
- drive ut med røyk
- tvinge noen til å komme fram med sannheten