Bokmålsordboka
røste 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røste | røster | røsta | har røsta | røst! |
| røstet | har røstet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røsta + іменник | røsta + іменник | den/det røsta + іменник | røsta + іменник | røstende |
| røstet + іменник | røstet + іменник | den/det røstede + іменник | røstede + іменник | |
| den/det røstete + іменник | røstete + іменник | |||
Значення та вживання
sette røst (3, 1) på
Приклад
- røste et hus