Bokmålsordboka
rødme 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rødme | rødmer | rødma | har rødma | rødm!rødme! |
| rødmet | har rødmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rødma + іменник | rødma + іменник | den/det rødma + іменник | rødma + іменник | rødmende |
| rødmet + іменник | rødmet + іменник | den/det rødmede + іменник | rødmede + іменник | |
| den/det rødmete + іменник | rødmete + іменник | |||
Значення та вживання
bli rød
Приклад
- rødme av skam;
- himmelen rødmet i øst