Bokmålsordboka
ryggesløs, ryggeslaus
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ryggeslaus | ryggeslaust | ryggeslause | ryggeslause |
| ryggesløs | ryggesløst | ryggesløse | ryggesløse |
Походження
av lavtysk rokelos ‘sorgløs, likeglad’Значення та вживання
uten moralske hemninger;
samvittighetsløs
Приклад
- være ryggesløs;
- føre et ryggesløst liv