Bokmålsordboka
ruve 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ruve | ruver | ruva | har ruva | ruv! |
| ruvde | har ruvd | |||
| ruvet | har ruvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ruva + іменник | ruva + іменник | den/det ruva + іменник | ruva + іменник | ruvende |
| ruvd + іменник | ruvd + іменник | den/det ruvde + іменник | ruvde + іменник | |
| ruvet + іменник | ruvet + іменник | den/det ruvede + іменник | ruvede + іменник | |
| den/det ruvete + іменник | ruvete + іменник | |||
Значення та вживання
- være eller virke stor;
Приклад
- han ruvet godt i den svære pelsen;
- fjellene ruver i bakgrunnen
- i overført betydning: være viktig;ha stor betydning
Приклад
- verket ruver i litteraturhistorien;
- hun er et menneske som ruver over de fleste