Bokmålsordboka
rutsje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rutsje | rutsjer | rutsja | har rutsja | rutsj!rutsje! |
| rutsjet | har rutsjet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rutsja + іменник | rutsja + іменник | den/det rutsja + іменник | rutsja + іменник | rutsjende |
| rutsjet + іменник | rutsjet + іменник | den/det rutsjede + іменник | rutsjede + іменник | |
| den/det rutsjete + іменник | rutsjete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- gli hurtig;rase (2, 1), skli
Приклад
- rutsje utfor en skrent;
- koffertene rutsjet ned trappa
- i overført betydning: falle hurtig
Приклад
- rutsje nedover på resultatlista