Bokmålsordboka
rusle 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rusle | rusler | rusla | har rusla | rusl!rusle! |
| ruslet | har ruslet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rusla + іменник | rusla + іменник | den/det rusla + іменник | rusla + іменник | ruslende |
| ruslet + іменник | ruslet + іменник | den/det ruslede + іменник | ruslede + іменник | |
| den/det ruslete + іменник | ruslete + іменник | |||
Значення та вживання
gi en svak lyd;
rasle
Приклад
- noen ruslet ute i bislaget