Bokmålsordboka
runge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å runge | runger | runga | har runga | rung! |
| runget | har runget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| runga + іменник | runga + іменник | den/det runga + іменник | runga + іменник | rungende |
| runget + іменник | runget + іменник | den/det rungede + іменник | rungede + іменник | |
| den/det rungete + іменник | rungete + іменник | |||